Автор Тема: Іранізми в Український Мові  (Прочитано 16289 раз)

1 Пользователь и 0 Гостей просматривают эту тему.

Онлайн SIVERION

  • Сообщений: 8839
  • Пол: Мужской
  • :)
    • Просмотр профиля
    • E-mail
    • Личное сообщение (Онлайн)
Говорять що слова Собака Рай Бог Шана Пан це іранізми .що ви знаєте про це

А також Штани Хутро Хутір Верба і т.і

Оффлайн andrewsiak

  • Сообщений: 4345
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • my LJ
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
собака, рай, бог, пан - іранізми
шана, хутро - германізм
штани - тюркізм
верба - питоме слов'янське.

Онлайн SIVERION

  • Сообщений: 8839
  • Пол: Мужской
  • :)
    • Просмотр профиля
    • E-mail
    • Личное сообщение (Онлайн)
andrewsiak але в фарсі  є слово шхане або шхайни  що перекладаєця як Поважний

Оффлайн andrewsiak

  • Сообщений: 4345
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • my LJ
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Ну й що з того?
А ще у фарсі є слово bad "поганий", яке абсолютно не споріднене за англійським bad.

Щодо шани:

шанува́ти, блр. шанова́ць. Через польск. szanować, др.-польск. szonować від сер.-в.-нім. schônen "берегти"
(фасмер)

Онлайн Iskandar

  • Сообщений: 31218
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
andrewsiak але в фарсі  є слово шхане або шхайни  що перекладаєця як Поважний

Уперше бачу таке слово...

Онлайн SIVERION

  • Сообщений: 8839
  • Пол: Мужской
  • :)
    • Просмотр профиля
    • E-mail
    • Личное сообщение (Онлайн)
Iskandar мені студент з Ірану це говорив

Оффлайн Nekto

  • Сообщений: 15273
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Здається ще бачити, патрити (не літературне) та інші полонізми, тобто більшість іранізмів серед слов'янських мов саме в польській.

Онлайн Iskandar

  • Сообщений: 31218
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
Шаъну шараф ба КПСС! :D

Це арабiзм. Я давно казав, що щоб дослiджувати iранiзми в рiзоманiтних мовах свiту не досить умiти перегортати сторiнки перського словнику, поготiв ймати вiру чуткам навiть вiд носiїв.

Оффлайн andrewsiak

  • Сообщений: 4345
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • my LJ
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Шаъну шараф ба КПСС! :D

Це арабiзм. Я давно казав, що щоб дослiджувати iранiзми в рiзоманiтних мовах свiту не досить умiти перегортати сторiнки перського словнику, поготiв ймати вiру чуткам навiть вiд носiїв.
а яка частка арабізмів у фарсі? співставно з арабізмами у турецькій?

Онлайн Iskandar

  • Сообщений: 31218
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
Турецька зазнала угар пуризму (спрямованого саме проти арабiзмiв та персизмiв), боязкi спроби вичищення арабiзмiв з перської припинилися пiсля Iсламської Революцiї заглухли.

Частка арабiзмiв (залежно вiд типу тексту) може коливатися вiд 40 до 60 (навiть 70) вiдсоткiв. Проте майже для кожного лiтературно або розмовно вживаного арабiзму iснує арахаїчний або диалектний докорiнний еквiвалент. Отже в середовищi iранських (антиiсламiстскьких) патриотiв "модно" вживати т.з. "парсi-є саде" (чистий перський). Звичайно, це радше конлаг, а не жива мова.

Оффлайн andrewsiak

  • Сообщений: 4345
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • my LJ
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Турецька зазнала угар пуризму (спрямованого саме проти арабiзмiв та персизмiв), боязкi спроби вичищення арабiзмiв з перської припинилися пiсля Iсламської Революцiї заглухли.

Частка арабiзмiв (залежно вiд типу тексту) може коливатися вiд 40 до 60 (навiть 70) вiдсоткiв. Проте майже для кожного лiтературно або розмовно вживаного арабiзму iснує арахаїчний або диалектний докорiнний еквiвалент. Отже в середовищi iранських (антиiсламiстскьких) патриотiв "модно" вживати т.з. "парсi-є саде" (чистий перський). Звичайно, це радше конлаг, а не жива мова.
До 70%!!!!!!!! Ого!
а в таджицькій?

Онлайн Iskandar

  • Сообщений: 31218
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
Приблизно так саме: ~50%

Icнують деякi коливання мiж цими мовами, коли одна з них з двох варiантiв, що "пасивно" iснують в тезаурусi, обирає для лiт.норми/ромовної практики одна - арабiзм, iнша - докорiнне слово (таджицький до пуризму схилен трохи бiльше).

Одначе, якщо в цiлому глянути на цi мови й на азербайджанську, туркменьску, узбецьку, урду, то їхнi словники в канцелярських, наукових та публицистичних текстах будуть сильно збiгатися (основна частка арабiзми, для тюркських й урду далi - персизми)

Оффлайн andrewsiak

  • Сообщений: 4345
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • my LJ
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
А яка з іранських мов найвільніша від арабського впливу? Курдська, чи, може, пашто?

Оффлайн Alessandro

  • Сообщений: 2744
  • Пол: Мужской
    • ICQ клиент - 225457105
    • Просмотр профиля
    • Alem-i Medeniye
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Проте майже для кожного лiтературно або розмовно вживаного арабiзму iснує арахаїчний або диалектний докорiнний еквiвалент.
Чи дійсно так? Певно через те, що в персів була розвинута літературна мова до арабського завоювання. Бо з тюркськими мовами ситуація інша – більшість вживаних арабізмів не має тюркських відповідників.

Одначе, якщо в цiлому глянути на цi мови й на азербайджанську, туркменьску, узбецьку, урду, то їхнi словники в канцелярських, наукових та публицистичних текстах будуть сильно збiгатися (основна частка арабiзми, для тюркських й урду далi - персизми)
Саме так. Ось я нормально знаю кримськотатарську та більш-менш турецьку, але в таджицьких текстах соціально-політико-економічної тематики бачу купу знайомих слів. Іноді їх навіть стільки, що можна здогадатися, про що йдеться.

Оффлайн Чайник777

  • Сообщений: 9566
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Оффлайн)
А яка з іранських мов найвільніша від арабського впливу? Курдська, чи, може, пашто?
осетинська мова :)

Оффлайн andrewsiak

  • Сообщений: 4345
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • my LJ
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
та в осетинській мабуть повно русизмів...

Онлайн Iskandar

  • Сообщений: 31218
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
Чи дійсно так? Певно через те, що в персів була розвинута літературна мова до арабського завоювання.

Еге ж, я бачив доволi великi тексти на вельми серьознi теми, де не вживалося майже жодного арабiзму й що дивовижно, все було зрозумiлим.

От що сходу спадає на думку raqs - pāykubi ("танець")

осетинська мова :)

Осетиньску завжди требя розглядати окремо. У таких питаннях вона апрiорi за дужками. Хоча й там iснують "загальноiраньскi" арабiзми, що правда вони радше "загальнокавказькi"

А яка з іранських мов найвільніша від арабського впливу? Курдська, чи, може, пашто?

Я не так глибоко обiзнаний у цих мовах, але все одно "культурна" лексика цих двох мов практично спiльна з перьскою (тобто насичена арабiзмами й персизмами).

Власно бiльше жодних лiтературних iраньских мов i не iснує :)

Собака

З дав.iран. *spaka

Рай

*ray- "богатство" > "потойбiчна нагорода". Семантика викриває iранiзм.

Бог

Може, й просто семантичний вплив. I.є. "благо", "частка" й тiльки iран. та слов. "Господин", "Бог".

Пан

Полонiзм. Праслов. *gъpanъ. У слов'яньских нема бiльше утворень вiд i. є. кореню pā без росширення -s- (пасти). Пор. тадж. губонак "пастух" - *gu-pāna "пастух корiв"
Хутро
 
Англ. furs пом'ятаєте? ;)

Оффлайн andrewsiak

  • Сообщений: 4345
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • my LJ
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
дозволю собі виправити українську

Полонiзм. Праслов. *gъpanъ. У слов'яньських нема бiльше утворень вiд i. є. коренюя pā без росзширення -s- (пасти). Пор. тадж. губонак "пастух" - *gu-pāna "пастух корiв"
 
Англ. furs поам'ятаєте?

Онлайн Iskandar

  • Сообщений: 31218
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
 :'( Три роки безвилазної Кацапщини даром не минають  :wall:
Пробачте!

Оффлайн andrewsiak

  • Сообщений: 4345
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • my LJ
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
:D
ну ті всі можна вибачити, але "пОм'ятаєте"... Звідки б там взявся О???

Оффлайн Python

  • Moderator
  • *
  • Сообщений: 35129
  • Пол: Мужской
  • Aluarium agent
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Ну, помилки в цій темі є навіть у заголовку: «Іранізми в Уукраїнськиій Ммові»

Оффлайн ПРОВІД

  • Сообщений: 611
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Языковеды выделили большой пласт славяно-иранских схождений (изоглосс). Это – слова из сферы религии, морали, права, медицины:
Сварог, Хорс, Вий, Рарог, Симаргл, бог, див, ящер, вера, ирий, рай, небо, святой, ватра (огонь), вопить, ворожить, гадать, гатать (заклинать – близко к иранскому "гата"), жертва, могила, писать, слово, чары, чаша, благо, зло, каяться, мудрый, честь, вед (извет, совет, вещать и т.д.), вина, рота (клятва), гой (здоровый), хворый, мир.
Все эти слова – общеславянские. (см. Заратустра. Учение огня. Гаты и молитвы. М. 2002).

Онлайн Iskandar

  • Сообщений: 31218
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
Заратустра. Учение огня. Гаты и молитвы. М. 200

Не читайте релiгширспожив перед сном.
Бiльшiсть наведеного - туфта

Оффлайн Nekto

  • Сообщений: 15273
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Языковеды выделили большой пласт славяно-иранских схождений (изоглосс). Это – слова из сферы религии, морали, права, медицины:
Сварог, Хорс, Вий, Рарог, Симаргл, бог, див, ящер, вера, ирий, рай, небо, святой, ватра (огонь), вопить, ворожить, гадать, гатать (заклинать – близко к иранскому "гата"), жертва, могила, писать, слово, чары, чаша, благо, зло, каяться, мудрый, честь, вед (извет, совет, вещать и т.д.), вина, рота (клятва), гой (здоровый), хворый, мир.
Все эти слова – общеславянские. (см. Заратустра. Учение огня. Гаты и молитвы. М. 2002).

Я могу привести список из более сотни славяно-арийских изоглосс, но заимствований, а не индоевропейской архаики там кот наплакал.

Языковеды выделили большой пласт славяно-иранских схождений (изоглосс). Это – слова из сферы религии, морали, права, медицины:
Сварог, Хорс, Вий, Рарог, Симаргл, бог, див, ящер, вера, ирий, рай, небо, святой, ватра (огонь), вопить, ворожить, гадать, гатать (заклинать – близко к иранскому "гата"), жертва, могила, писать, слово, чары, чаша, благо, зло, каяться, мудрый, честь, вед (извет, совет, вещать и т.д.), вина, рота (клятва), гой (здоровый), хворый, мир.
Все эти слова – общеславянские. (см. Заратустра. Учение огня. Гаты и молитвы. М. 2002).

Половина слов не общеславнские, рота - др.-рус. германизм. Гой - здоровый... :o


Онлайн Iskandar

  • Сообщений: 31218
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
Користуватися таким списком не можна.  :no:

Оффлайн 5park

  • Сообщений: 7313
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
А між тим, автор - корифей української лінгвістики.

Онлайн Iskandar

  • Сообщений: 31218
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
Я про те, що там намiшанi слова з рiзних iраньских мов (неiранiсти часто не уявляють собi й близько справжню диференцованнiсть Iранiки), рiзних епох та навiть рiзних шляхiв долучення до українського словнику. Практичної цiнностi такої "каши-мали" я не бачу...

Оффлайн andrewsiak

  • Сообщений: 4345
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • my LJ
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
А між тим, автор - корифей української лінгвістики.
еге ж.
 :o ШОК

Оффлайн 5park

  • Сообщений: 7313
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Iskandar

Я теж про те. Будучи знаменитим поліглотом і [в межах України] компаративістом, професор дозволяє собі, наприклад, в новій монографії "Мовні контакти: свідки формування українців" писати про "скіфські словникові гостинці: дбати, тривати, бачити, жвавий, потвора, почвара, раріг, кат, збіжжя, занехаяти", про "місцеві групи слов'янських індоєвропейців - весь час тутешніх людей" та про "прото- і проукраїнські варіанти мови місцевих слов'ян", якими "розмовляли на землях теперішньої України споконвічно".

І це ще добре, що зі скіфської в українську, а не навпаки.

andrewsiak

Для мене шок тим більший, що він, виявляється, досліджує проблему україно-іранських мовних контактів не одне десятиліття і навіть виступає з доповідями на цю тему на європейських конференціях.

Онлайн DarkMax2

  • Сообщений: 45066
  • Пол: Мужской
  • UeArtemis
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
Симаргл
Хм... цікаво, яким би був розвиток цього слова, якби воно збереглося в народній мові?
Симаргло? -ргл- якась заскладна сполука.

Оффлайн Волод

  • Вне лингвистики
  • Сообщений: 2452
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Що? Складніш за «шмарклі»?

Онлайн DarkMax2

  • Сообщений: 45066
  • Пол: Мужской
  • UeArtemis
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
Там ль м'яке. Симаргель - симарглі було б норм. Але тут Л.

Симаргло? -ргл- якась заскладна сполука.
Симарьглъ -> Симарегло ... -> Семеракло/Семерягло/Семерикло? )

До речі, а як іранський сімург підчепив -л на кінці?

Оффлайн oveka

  • Сообщений: 949
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Симаргля

Оффлайн alant

  • Сообщений: 46372
  • Пол: Мужской
    • Просмотр профиля
    • E-mail
    • Личное сообщение (Оффлайн)
Не отсюда ли фамилия Смаголь?

Оффлайн Волод

  • Вне лингвистики
  • Сообщений: 2452
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Оффлайн)
«Смаголь» це смола, пов’язане з «смага».

Онлайн DarkMax2

  • Сообщений: 45066
  • Пол: Мужской
  • UeArtemis
    • Просмотр профиля
    • Личное сообщение (Онлайн)
До речі, в літописах через И, Е чи ять?

Вий
Перечитывал Гейштора и обнаружил упоминание про связь вихрей, слепоты и вия.
Хм... Вей может быть развитием Посвиста.
Удивительно, почему я раньше не думал про то, что имя может быть отглагольным, как слово палій.